<STYLE>td { font-size: 12px; }//--></STYLE>
![]() | ![]() | |
![]() |
||||||||||||
|
Оцiнка росту числа потенцiйних користувачiв Iнтернету в Українi на перiод до 2005 року.
Надруковано в журналi "Маркетинг в Українi" №1 за 2002 рiк. Повiдомлення про зростання числа iнтернет-користувачiв на Українi нагадують зведення з мiсця бойових дiй або принаймнi з поля битви за врожай: грудень 2000 року - 500 тисяч користувачiв, червень 2001 року - 750 тисяч користувачiв, жовтень 2001 року - 2 млн. користувачiв [1], [2]. Якщо врахувати рiвень повторюваностi цих даних в усiх мас-медiа, то стає очевидним зацiкавленiсть українцiв, якi просувають Iнтернет, у безкiнечному збiльшеннi числа iнтернет-користувачiв. В цьому зв'язку нас зацiкавила можливiсть з'ясувати кiлькiсну межу зростання числа користувачiв серед народу України на перiод до 2005 року. Дане дослiдження ми провели, базуючись на статистичних даних про народонаселення, його територiальну, вiкову i статеву структуру, показники системи освiти, рiвень доходiв i витрат громадян, а також звертаючись до iнших даних, у тому числi по динамiцi розвитку Iнтернету в iнших країнах свiту. Крiм того, ми спрогнозували темпи приросту iнтернет-користувачiв, виходячи з iснуючих особливостей розвитку української кон'юнктури ринку hi-tech технологiй. Розвиток українського сегмента Iнтернету вiдбувається в контекстi загальносвiтового процесу, у якому останнiм часом почали переважати новi тенденцiї. (див. табл. 1). Таблиця 1
Джерело: [3;11] Так, за даними компанiй "Nielsen/NetRatings"[4;3] i "Ipsos-rade" [3;1] зараз у свiтi нараховується близько 500 мiльйонiв iнтернет-користувачiв. При цьому їх активний прирiст вiдбувається в основному за рахунок Європейського, Азiатського i Пiвденно-Американського сегментiв, тодi як число користувачiв Iнтернету в Пiвнiчної Америцi стабiлiзувалося i навiть дещо скоротилося на 1-2%. Таким чином, поширення Iнтернету має свої межi. Звiдси, максимальний рiвень iнтернет-активного населення при сучасному рiвнi hi-tech на найближчi три роки у свiтi не буде перевищувати 60% населення у розвинутих країнах i 30% населення у країнах, що розвиваються. При цьому у свiтi вiдзначається збiльшення числа iнтернет-користувачiв серед жiнок - до 44% i осiб старшого вiку - 10%. У країнах, що розвиваються, вiдзначенi такi особливостi - 51% користувачiв мають вихiд в Iнтернет через суспiльнi пункти доступу, на роботi, у школах, бiблiотеках, переважно у великих мiстах. Очевидно, що данi тенденцiї будуть характернi i для України, тобто бiльше половини приросту iнтернет-користувачiв прийдеться саме на корпоративний i освiтнiй сектор у великих мiстах, спiввiдношення чоловiкiв i жiнок буде поступово збiльшуватися до 3:1 (тобто до 33% жiнок-користувачiв) iз бiльш активним залученням рiзних вiкових груп населення. Розрахуємо кiлькiсть потенцiйних iнтернет-користувачiв на Українi в розрiзi вiкових, територiальних i статевих ознак (дивися данi таблицi 2), якi задовольняють вiдзначеним тенденцiям. Для здiйснення розрахунку, використовуємо данi офiцiйної статистика. Таблиця 2
Джерело: колонки 2, 3, 4 [5;341], колонки 5, 6, 7 - розрахунки автора у вiдповiдностi до вказаних вище тенденцiй. Число 12976,4 тисяч осiб iнтернет-користувачiв є максимально можливим на перiод до десяти рокiв. Що б оцiнити кiлькiсть користувачiв у 2005 роцi необхiдно дане значення скорегувати щодо дiї найбiльш важливих чинникiв, якi впливають на цей процес. На нашу думку на процеси збiльшення числа iнтернет-користувачiв в Українi впливають такi чинники: Розглянемо докладнiше дiю i вплив кожного чинника на величину потенцiйних iнтернет-користувачiв в Українi. Однiєї з основних груп споживачiв iнтернет-iнформацiї є школярi i студенти, як-то учнi старших класiв середнiх шкiл, професiйно-технiчних училищ, навчальних закладiв I-II i III-IV рiвнiв акредитацiй. Данi по цiй категорiї населення поданi в таблицi 3. Таблиця 3
Джерело:[5;468] Як бачимо, в останнi два роки спостерiгається деяка сталiсть значень показникiв у сферi освiти, що дає пiдстави оцiнювати приведенi значення як базовi для формування якiсного прогнозу на перспективу. Потенцiйними користувачами Iнтернету серед осiб, що навчаються є всi учнi старших класiв, учнi ПТУ, студенти ВУЗiв, тобто близько 3200 тисяч чоловiк. З огляду на те, що до 2004 року повинна бути реалiзована державна Програма по комп'ютеризацiї середнiх шкiл у ходi якої 22,2 тисячi українських шкiл одержать для потреб навчання близько 220000 комп'ютерiв, а також доступ до Iнтернету [6;12]. Дана Програма в першу чергу призначена для школярiв старших класiв, тобто через три роки близько 1 млн. чоловiк стануть починаючими iнтернет-користувачами. Також бiльшiсть ВУЗiв III-IV рiвнiв акредитацiї мають необхiдну матерiальну базу для доступу в Iнтернет, тому бiльшiсть їх студентiв (близько 1 млн. чоловiк) набуде необхiдних навичок роботи в Iнтернетi. Неохопленими залишаться професiйно-технiчнi училища i ВУЗи I-II рiвня акредитацiї, оскiльки для їх розвитку поки що не передбачене видiлення необхiдних коштiв. Без реальної спонсорської допомоги вони не зможуть комп'ютеризувати навчальний процес i забезпечити можливiсть отримання навичок роботи в Iнтернетi. Вiдповiдно близько 1 млн. учнiв даних закладiв не зможуть стати iнтернет-користувачами. Таким чином, система освiти на Українi протягом наступних трьох рокiв дасть можливiсть 2 млн. осiб стати iнтернет-користувачам. Найбiльш важливим чинником, що впливає на прирiст числа iнтернет-користувачiв є рiвень доходiв i характер витрат населення. На жаль, у цьому зв'язку, бiльш нiж 90% [5; 408-411] населення виявляють базовий попит на товари i послуги першої необхiдностi, тодi як потреба в Iнтернетi вiдноситься до проявiв iндуцiйного попиту. Даний iндуцiйний попит формують переважно тi групи населення, що мають достатньо високi доходи (Встановлений ООН рiвень бiдностi для країн Схiдної Європи - 4$ на добу на 1 члена сiм'ї [7;135]). Бiльшiсть представникiв даної групи мешкає у великий мiстах - Києвi, Днiпропетровську, Донецьку, Харковi, Одесi. Отже, на Українi тiльки близько 5 млн. осiб мають можливiсть в iндивiдуальному порядку задовольняти iнформацiйний попит за допомогою використання Iнтернету. Тут потрiбно вiдзначити, що на Українi часом дiє парадокс: той, хто МОЖЕ - не завжди ХОЧЕ використовувати Iнтернет, i навпаки - хто ХОЧЕ, той, як правило, НЕ МОЖЕ використовувати Iнтернет через своєю низкою платоспроможностi. Низька платоспроможнiсть населення - це головне гальмо на шляху розвитку УАНЕТУ в цiлому. До третьої групи чинникiв, що впливають на розвиток Iнтернету i зростання числа користувачiв потрiбно вiднести технiчнi засоби - кiлькiсть комп'ютерiв, число лiнiй зв'язку i телефонних номерiв, рiвень телефонiзацiї i т.п. Так стан комп'ютерної бази описують наступнi данi (див. табл.4) Таблиця 4
Джерела:[5;495],[8;16]. Зважаючи на те, що у останнi три роки (в тому числi i у 2001 роцi) комп'ютерний ринок демонструє стiйкi темпи зростання понад 50%, можна припустити, що дана тенденцiя збережеться i протягом наступних трьох рокiв, хоча продажi ПК, виходячи з iснуючого споживчого попиту не перевищать у кращi роки в абсолютному значеннi 500 - 700 тис. одиниць. Таким чином, прогноз кiлькостi комп'ютерiв на перспективу до 2005 року складе (дивися таблицю 5): Таблиця 5
Джерело: власнi розрахунки автора виконанi щодо зазначених вище особливостей розвитку ринку. За нашими оцiнками, загальне число комп'ютерiв за три наступнi роки зросте на 1,500 млн. одиниць, тобто у два рази в порiвняннi з даним значенням на кiнець 2001 року. При цьому на частку корпоративних клiєнтiв прийдеться близько 900 тисяч комп'ютерiв (60%), а на домашнiх користувачiв - близько 600 - вiдповiдно 40%. Серед корпоративних клiєнтiв найбiльша вага (бiльше половини) припаде на державнi органи та установи, в яких планується провести широкомасштабну комп'ютеризацiю. Наявнiсть 3 млн. робочих мiсць може стати основою для виходу в Iнтернет у середньому 6-7 млн. чоловiк (з огляду на те, що за одним комп'ютером може працювати бiльше нiж одна людина). Важливою умовою iнтернетизацiї є наявнiсть достатньої кiлькостi лiнiй зв'язку i телефонних номерiв, а також рiвня телефонiзацiї. Деякi данi по цьому питанню приведенi в табл. 6. Таблиця 6
Джерело: [5; 263-268] З огляду на достатньо низький рiвень телефонiзацiї на Українi i низьку швидкiсть введення нових номерiв, можна з впевненiстю сказати, що не всi бажаючi одержати доступ в Iнтернет мають його в зв'язку з явною нестачею телефонних номерiв. При таких темпах телефонiзацiї тiльки через десять рокiв вдасться задовольнити наявний попит. Отже, вiдсутнiсть телефонного номера є реальною перешкодою роботи в Iнтернет. Цей чинник також буде джерелом додаткових iнвестицiйних витрат користувачiв, у тому числi i корпоративних. Таким чином, у цiлому на 20-25% знижується кiлькiсть потенцiйних iнтернет-користувачiв на перiод до 2005 року, тобто до 5 млн. чоловiк. Дiя iнших, не зазначених вище чинникiв, на приклад, стан свiтового ринку hi-tech, введення бiльш жорсткої цiнової полiтики Укртелекомом - можуть мати опосередкований характер i виявлятися в незначних (у межах 5%) збiльшеннях-зменшеннях числа iнтернет-користувачiв, а також їхнiм перерозподiлом у категорiях корпоративних i домашнiх користувачiв вбiк зростання числа корпоративних. Висновки: Проведене дослiдження дозволяє зробити наступнi висновки про можливе зростання числа потенцiйних iнтернет-користувачiв на Українi до 2005 року: 1) максимальне число потенцiйних iнтернет-користувачiв протягом найближчих десяти рокiв може скласти близько 13 млн. чоловiк, тобто - 25% населення; 2) число потенцiйних iнтернет-користувачiв скориговане на величину платоспроможного попиту населення, рiвня комп'ютеризацiї i телефонiзацiї складе до початку 2005 року близько 5 млн. осiб, з яких 2 млн. - студенти i школярi старших класiв, що виходять у мережу з суспiльних точок доступу, 2 млн. - корпоративнi користувачi i близько 1 млн. - домашнi користувачi i малий бiзнес; 3) на нашу думку дана кiлькiсть достатньо рiвномiрно розподiлиться протягом наступних трьох рокiв, як-то (дивися табл.7 i графiк): Таблиця 7
Наскiльки точнi нашi прогнози - покаже час. Проте вже зараз потрiбно планувати проведення заходiв, що дозволять вийти Українi на рiвень iнтернет-развинутих країн, а також, що найбiльш важливо, подбати про їх iнвестування i фiнансування. Вiд цього залежить швидкiсть створення iнформацiйного суспiльства на Українi, гiдного майбутнього для усiх нас. Лiтература. Благодєтєлєва-Вовк С. Л., Design studio "Night River" © 2002 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наши работы | Услуги студии | Дизайн-Хит-парад | Полезные ссылки | Форум | |||||||
|
e-mail: nriver@nightriver.com.ua |
Copyright © 19992005 design studio «Night River» |